пятница, 19 августа 2016 г.

19 серпня - Спаса

СпасаДев'ятнадцятого серпня є свято Преображення Господнього, або Спаса. Це народне свято східних слов'ян відоме з давньоруських часів. Святкування Преображення триває 9 днів, з 18 до 26 серпня. У це свято за древнім церковним звичаєм  святять груші, яблука, мед і об­жинкові вінки або жмут колосся жита й пше­ниці. Тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним, Спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу як Його творіння.
За народними прикметами, Яблучний Спас означає настання осені і перетворення природи. Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й ка­жуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про за­пас!»
Зі святом Спаса пов'язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, на ниві ставлять«Спасову бороду» — останні незжаті колосся, які просто на полі урочисто зав’язуються червоною стрічкою і яким приноситься в жертву хлібина. Цей обряд має також назву Велесової, або Дідової Бороди. До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хлівавідьмам, а до дому — ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс — «щоб не випадало з голови волосся».
На Спас поминають померлих. За народньою мітологією, це третій виступ мер­ців на світ у весняно-літньому сезоні: мерці з'являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса. Наш народ вірить, що предки сприяють цвітінню і дозріванню плодів, охороняють ниви, садки і городи... Тому в ці дні приносили жертви Роду і Рожаницям як родинним богам. Саме їм урочисто виготовляли і запалювали спасівські свічі з нового воску, кришили хліб, виливали медовий напій.
Напередодні Другого Спаса подекуди збереглося таємниче заклинання Житника - духа ниви, щоб земля була родючою. На Яблучний Спас також побутували обряди з водою: свяченою водою окроплювали зорану під озимі землю. 
Обрядовою їжею на цей день є "шулики": замішують пісного коржа на соді й випікають його в печі. Готовий корж ламають на шматки та вимішують в макітрі з перетертим маком і свіжовикачаним медом. Святковою стравою на Спаса були печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізали, виймали середину з насінням, клали туди мед або цукор і запікали в печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш.
Перед Спасом є два тижні посту — «Спасів­ка». Існує легенда, що спасівка — це є продов­ження Великого посту. Бог призначив для Ве­ликого посту дев'ять тижнів, а святі отці поча­ли просити Бога, щоб щось із тим зробив, бо для людей затяжко витримати такий довгий піст. Тоді Бог розділив той піст на дві частини: сім тижнів навесні перед Великоднем і два тиж­ні вкінці літа перед Спасом. Ось чому за народ­нім віруванням у спасівку треба так само по­стити, як і у Великий піст.
В Україні була дуже сильно розвинута магія початку, тому й перші плоди Землі потребували ритуального освячення, щоб забезпечити достаток протягом року. А це досягалося і через пожертву. Приносили жертви воді, вогню, волхвам, кумам та сусідам, яких наділяли яблуками, грушами, медом, сотами тощо. 
В Україні прийнято також плести ритуальні віночки. Один із таких віночків – вінок Спаса – плетуть навесні, як заквітнуть зозулині черевички та яблуні. Додають ще вишневі листочки. Надягають вінок лише на Спаса. До віночка прив'язувалися відповідні стрічки: посередині – жовтогаряча, далі голубі, сині, жовті, фіолетові – кольори Спаса. Жовтий – колір сонця. Розповідають таку легенду:
"Йшов Спас до Сонця – Ярила – і просив у нього один промінчик весни, щоб освятити ним весняні квіти з дівочого віночка.  А Ярило відповідало: "Я тобі дам промінчик мудрості і здоров'я. але мусиш мені принести в долонях дві краплинки голубої водиці (тому й голубі стрічки), зіроньки ночі синьої (сині), радість життя (жовті) та мудрість людську (фіолетові)". Спас дає на те згоду і через три дні все обіцяне приносить Сонцю.  А Сонце вручає вій промінь, святить дерева. Торкається кожної гілочки. Яблука. Сливочки…"
Одягали той віночок дитині з трьох років. На Спаса. Як давали яблучко та приказували: «Здоровому тілу – здоровий дух!»

Народні прикмети:

  • Прийшов Спас - бери рукавиці про запас.
  • Минув Спас - держи кожух про запас.
  • До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.
  • Як у Спасівку будуть великі вітри, то зима буде з віхолами та лютими морозами .
  • Якщо у Спасівку на деревах жовтіє листя, це віщує ранню осінь.
  • Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів небагато буде.
  • Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо спекотно - січень морозяний.
  • Якщо антонівка вродила - наступного року хліб уродить.
  • Пройшов Спас - пішло літо від нас.

вторник, 9 августа 2016 г.

Перший урок у 2016/2017 навчальному році

Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку
у навчальних закладах Київської області
У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. В історії України чимало подій, що перед усім світом продемонстрували прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя.
З огляду на ті процеси, які зумовлюють нинішній розвиток та становлення української держави, одним з найважливіших завдань суспільства є виховання покоління гуманістів і патріотів, для яких найвищим ідеалом стане єдність особистих та національних інтересів.
Найвищою метою виховного процесу у початковій школі є формування гармонійно розвиненої людської особистості: фізично, психічно і духовно досконалої, з глибоким інтелектуальним розвитком та високим рівнем розвитку пізнавальної активності.
Головною особливістю сучасної системи виховання у контексті розвитку національної свідомості є формування у молодших школярів ціннісних орієнтацій, ґрунтованих на сукупності тих якостей особистості, які характеризують її ставлення до світу та соціуму.
Моделюючи структуру та зміст Першого уроку в початковій школі, необхідно спиратись на здобутий особистістю морально-духовний фундамент у дошкільному віці та в процесі родинного виховання.
Ураховуючи високий інтерес суспільства до виховання особистості, формування ціннісних орієнтацій, до вивчення історико-культурної спадщини та процесів українського державотворення, а також формування в учнів початкової школи громадянсько-патріотичної активної позиції, Перший урок для 1-4 класів у 2016/2017 навчальному році, відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 20.07.2016 №1/9-385 «Про проведення 1 вересня 2016 року Першого уроку», рекомендується провести за темою«Це – наше і це – твоє».
Перший урок має стати поштовхом до подальшої діяльності з об’єднання учнів, педагогів, батьків довкола спільних цінностей – територіальної цілісності держави, згуртованості суспільства, гордості за славетне історичне минуле, бажання зберегти та примножити культурні надбання українського народу. Важливо донести до свідомості учнів те, що усім українцям є ще навколо чого об’єднуватись, є що берегти і захищати, є чим пишатися та за що вболівати. При цьому найвищими непорушними цінностями є державний суверенітет, незалежність, територіальна цілісність, демократичні засади державного устрою, права та свободи кожного громадянина.
Оскільки 2016 рік ознаменувався 25-ою річницею Незалежності, то тематика Першого уроку має бути пронизана ідеєю формування у школярів активної громадянської позиції шляхом вивчення історії держави, її національних і культурних традицій, поваги до законів України, усвідомлення морально-правових норм та загальнолюдських цінностей суспільства.
У процесі підготовки та проведення Першого уроку доцільно звернути увагу на питання історії українського державотворення, розвитку та зміцнення держави, історії державних символів України. Це може бути урок-роздум про історичну долю України, героїку сучасних захисників суверенітету і територіальної цілісності країни, розмова з учнями про сьогодення і перспективи розвитку у контексті того, що вже на даний час здобула українська держава.
Головна мета Першого уроку у школі І ступеня – формування в учнів національної свідомості, любові до рідної землі та свого народу шляхом вивчення історії держави, її національних і культурних традицій, поваги до законів України, забезпечення духовної єдності поколінь, бажання працювати задля ефективного розвитку держави, готовності захищати її.
Завдання Першого уроку:
  • ознайомити учнів з основними історичними подіями становлення української державності, культурними здобутками, національними цінностями та досягненнями України в роки незалежності;
  • формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу;
  • розвивати готовність служити Батьківщині та стати на захист державних інтересів країни;
  • виховувати повагу до державної символіки, історичних надбань, шанобливе ставлення до звичаїв, культурних традицій українців та представників інших національностей, які населяють країну.
Для якісного забезпечення Першого уроку рекомендуємо використовувати державну символіку України – Прапор, Герб, Гімн; ілюстрації та фотознімки відомих куточків України, Європи, Київської області; ілюстрації краєвидів України та рідного краю; елементи народної символіки; портрети видатних українців і відомих людей Київщини; тексти художніх творів; світлини пам’ятних місць рідного краю.
На Перший урок пропонуємо запросити представників місцевого самоврядування, діячів культури і науки, активістів громадських організацій, волонтерів, учасників АТО.
У ході проведення Першого уроку слід акцентувати увагу на доцільності використання Інтернет-ресурсів, що дає змогу запропонувати учням віртуальні подорожі музеями України та Київської області та враховувати індивідуальні психолого-педагогічні особливості учнів.
Ураховуючи актуальність для українського суспільства ідеї розвитку української державності, важливість сформованих ціннісних орієнтацій молоді, зокрема патріотичних почуттів, активної громадянської позиції та відзначаючи 25-річчя незалежності України, Перший урок для учнів 5-11 класів рекомендується провести на тему «Від проголошення незалежності до нової України».
Події останніх років, коли Україна ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, дають підстави стверджувати, що переважна більшість громадян України, серед яких є і діти, і молодь, виявили високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію. Тому одним із найважливіших завдань педагогів є продовження роботи з формування у дітей та молоді громадянських якостей, розуміння приналежності до Українського народу.
Метою Першого уроку є формування в учнів розуміння цілісності й соборності України, усвідомлення особистої відповідальності за долю держави, українського народу.
Під час підготовки до проведення Першого уроку рекомендуємо опрацювати нормативно-правове і методичне забезпечення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді, що визначає основні акценти й змістову лінію уроку.
Окрім того, на етапі підготовки до уроку педагогу варто ознайомитися з науковою, науково-популярною, художньою літературою національно-патріотичного спрямування, яку видано впродовж 2013-2016 рр.
Для ефективного проведення Першого уроку важливим є не лише знання педагога та вміле врахування ним вікових й психологічних особливостей дітей, а й особистий приклад, його погляди та практичні дії, відвертість, емоційність, оптимізм та активна патріотична позиція вчителя.
Доцільними будуть наявність елементів державної символіки в одязі вчителя та учнів, використання жовто-блакитних кольорів, національного вбрання, що підкреслить єдність української нації.
Форми і методи проведення Першого уроку можуть бути різноманітними і мають стати творчим доробком кожного педагога. Глибоке та усвідомлене сприйняття теми забезпечить відповідне оформлення класної кімнати (залу). Зокрема, рекомендуємо використовувати: зображення державної символіки України – Прапор, Герб, Гімн; географічні карти України, Київської області; ілюстрації краєвидів України та рідного краю; елементи народної символіки, вишитий рушник; портрети видатних українців та відомих людей рідного краю; тексти художніх творів патріотичного спрямування; світлини пам’ятних місць рідного краю; афоризми про патріотизм, боротьбу за свободу тощо.
Ефективність проведення Першого уроку значною мірою залежить від вибору форм та методів його організації. Пріоритетна роль має належати активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини, сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості, відкритості, толерантного ставлення до відмінностей між людьми.
Для повноцінного забезпечення Першого уроку рекомендуємо використовувати добірку інформаційних матеріалів: