вторник, 17 ноября 2015 г.

Моїм учням! Для виконання домашньої роботи. 
ПРАЦЮЙТЕ!
К. Галчинський  «Пісня про солдатів Вестерплатте»
Перекладач: О.Карпенко 
Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).- К.: "Навчальна книга", 2002. 
Вперше цей твір було опубліковано на http://www.ukrlib.com 

Коли вже дні спинили плин 
І випало вмирати, 
До неба лавами пішли 
Солдати з Вестерплатте. 

(А літо було гарне того року) 

І так співали: "То пусте 
Що нам боліли рани - 
Зате ж весела путь веде 
На осяйні поляни. 

(А на землі того року було стільки вересу) 

Стояли в Гданську ми, як мур, 
Не брали нас гармати. 
Тепер Ми в хмарах після бур, 
Солдати з Вестерплатте". 

І ті, чий слух сяга зірок, 
Зір плине в даль бездонну - 
Почули в небі рівний крок 
Морського батальйону. 

І спів лунав такий: "Аби 
Не згаять час чудесний, 
Ми грітись будем в теплі дні 
На вересі небеснім. 

Коли ж подмуть вітри зими 
І стане сніг кружляти 
Понад Варшавою - то ми, 
Солдати з Вестерплатте". 


А. Маргул – Шпербер
«Про назву концтабору Бухенвальд»

Як близько звідси Веймар гомонів!
А тут – навіки мовкли голоси…
Мене проймає невимовний гнів,
Бо й край мій зветься: Букові ліси.
Давно було це: килим з ніжних трав,
Ліс буковий, так пам’ятний мені…
Хлопчиськом на поляні я лежав,
Пливли біляві хмари в вишині.
О лютий час, що сон дитячий стер
І кожен спомин взяв у колію!..
Коли я чую слово це тепер –
Не можу юність згадувать свою.
Бо в спомини мої вповза кошмар,
Який виймає серце із грудей:
А чи оте біляве пасмо хмар
Було не димом спалених людей?

Булат Окуджава «ДО СВИДАНИЯ, МАЛЬЧИКИ».
Ах, война, что ж ты сделала, подлая:
стали тихими наши дворы,
наши мальчики головы подняли -
повзрослели они до поры,
на пороге едва помаячили
и ушли, за солдатом - солдат...
До свидания, мальчики!
Мальчики,постарайтесь вернуться назад.
Нет, не прячьтесь вы, будьте высокими,
не жалейте ни пуль, ни гранат
и себя не щадите, и все-таки
постарайтесь вернуться назад.

Ах, война, что ж ты, подлая, сделала:
вместо свадеб - разлуки и дым,
наши девочки платьица белые
раздарили сестренкам своим.
Сапоги - ну куда от них денешься?
Да зеленые крылья погон...
Вы наплюйте на сплетников, девочки.
Мы сведем с ними счеты потом.
Пусть болтают, что верить вам не во что,
что идете войной наугад...
До свидания, девочки!
Девочки, постарайтесь вернуться назад.

1 комментарий: