Відділ освіти Миронівської районної державної
адміністрації
Районний
методичний кабінет
Міжпредметна інтеграція як
засіб формування загальнокультурної компетентності учнів на уроках зарубіжної
літератури
Із досвіду роботи
вчителя зарубіжної
літератури
Миронівського
навчально-виховного комплексу
Отрощенко Юлії Олександрівни
2016р.
ЗМІСТ
1. Подання…………………………………………………………….
2. Персоналія
автора………………………………………………....
3. Характеристика…………………………………………………....
4. Анотація
досвіду…………………………………………………..
5. Опис
досвіду…………………………………………………….....
5.1.Вступ……………………………………………………………
5.2 Застосування міжпредметної інтеграції
на уроках зарубіжної
літератури
5.3
Інтеграційні процеси і ІКТ
5.4.Висновки……………………………………………………….
5.5.Рекомендації……………………………………………………
6. Список використаної
літератури…………………………………
7. Додатки…………………………………………………………….
6.1.Додаток №1
.…………………………………………………..
6.2.Додаток
№2. ………………………………………………….
6.3.Додаток
№3. …………………………….……………………
6.4.Додаток
№4. ………………………………………………….
6.5. Додаток №5.
………………………………………………….
ПЕРСОНАЛІЯ
АВТОРА
1. Прізвище, ім’я та по батькові:
Отрощенко
Юлія Олександрівна
2. Дата
народження: 04.06. 1972 р.
3. Дата початку
педагогічної діяльності: 15. 08. 1994 р.
4. Де навчався,
що закінчив:
Переяслав-Хмельницький
державний педагогічний інститут,
1994 р..
5. Дата,
спеціальність, заклад, в якому відбувалося підвищення кваліфікації:
Курси підвищення кваліфікації зі спеціальності «зарубіжна
література та російська мова» з 1 грудня по 12 грудня 2008 року
Курси підвищення кваліфікації зі спеціальності «Світова
література, російська мова і література» з 14 березня по 25 березня 2011 року
Курси підвищення кваліфікації для учителів художньої культури
з 07 травня по 18 травня 2013 року.
6.Посада і місце
роботи: учитель зарубіжної літератури та
художньої культури Миронівського НВК.
7.Суттєвість
педагогічного досвіду:
актуальність досвіду роботи полягає в тому, що
саме міжпредметна інтеграція сприяє організації ефективної пізнавальної
діяльності учнів, удосконалює урок в
цілому, створює комфортні умови навчання, сприяє формуванню предметних
компетентностей учнів, за яких кожний учень відчуває свою успішність,
інтелектуальну спроможність.
АНОТАЦІЯ
Автор досвіду: Отрощенко Юлія
Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури
Миронівського НВК.
Тема досвіду: «Міжпредметна інтеграція як засіб формування загальнокультурної
компетентності учнів на уроках зарубіжної літератури».
Адреса досвіду: Миронівський НВК, Миронівської
районної ради Київської області.
На
думку сучасних педагогів, набуття життєво важливих компетентностей може дати
людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному
просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти.
Компетентнісно орієнтований підхід до формування змісту освіти став новим
концептуальним орієнтиром шкіл зарубіжжя і породжує безліч дискусій як на
міжнародному, так і на національному рівнях різних країн. Саме тому важливим є
усвідомлення самого поняття компетентності, розуміння, які саме компетентності
і як необхідно формувати, що має бути результатом навчання.
У
даній роботі представлено теоретичний матеріал з використання міжпредметної
інтеграції, як одного із напрямків формування предметних компетентностей
молодших школярів на уроках зарубіжної літератури, та формування активної
мотивації в оволодінні знаннями.
Із цією метою проаналізовано можливості застосування міжпредметних зв’язків та їх
роль у формуванні предметних
компетентностей школярів;
вивчено способи організації роботи учнів на уроках учителя зарубіжної
літератури Отрощенко Юлії Олександрівни; схарактеризовано досвід педагога з
даної теми та розроблені ним рекомендації
щодо формування загальнокультурних компетентностей школярів.
Адресовано
вчителям зарубіжної загальноосвітніх шкіл.
ВСТУП
Реалізація Національної стратегії освіти в Україні
на період до 2021 року передбачає пошук ефективних шляхів підвищення якості і
конкурентоспроможності освіти.
Ефективність розв’язання проблеми
полягає в тому, щоб трансформувати найновіші досягнення науки до потреб
практики, оптимально дібрати та застосувати в роботі такі педагогічні технології, що
забезпечуватимуть досягнення передбачуваного результату – формуванню предметних
компетентностей, як важливої складової конкурентоспроможного школяра.
Завдання вчителя зарубіжної літератури – навчити школярів цінувати прекрасне, формувати
та розвивати творчі здібності,
сприяти емоційному розвитку особистості, формулювати свою думку, виховувати у
дітей повагу до своєї культури та культур інших народів.
Твори зарубіжних письменників неможливо вивчати без знання матерів з
історії, художньої культури, без відповідних географічних знань, без порівняння
із рідною літературою. Використання міжпредметних зв’язків при вивченні
світової літератури – це необхідність ефективного
уроку, покликаного повною мірою задовольнити інтелектуальні, духовні, емоційні,
естетичні потреби сучасного учня.
Актуальною на сьогодні є ідея інтеграції, оскільки з її успішною
реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти. Інтеграція - це
необхідний дидактичний засіб, за допомогою якого можна створити у свідомості
учнів цілісну картину світу.
Зміст і
завдання сучасної літературної освіти, шляхи вивчення художнього твору, методи
й прийоми його аналізу пов’язані між собою. Тому необхідно виходити з того, що
за умов, коли в школі викладаються українська й зарубіжна літератури, художня
культура, відбувається органічна інтеграція цих предметів.
Тексти творів зарубіжних письменників
вивчаються в перекладах, відтак основою методики їхнього аналізу має бути
компаративістика, що дає можливість пов’язати вивчення літературних творів із
світовим культурно-історичним процесом. Використання порівняльного аналізу
художніх творів сприяє підвищенню якості літературної освіти,
загальнокультурного рівня розвитку учнів, формуванню у них стійких уявлень про
різноманітність світу, вихованню толерантного ставлення до людей інших
національностей, віросповідань. Застосування цього аналізу вимагає від учителя
вміння формувати ефективні моделі уроків з використанням інтерактивних методів
навчання, сучасних інформаційних технологій.
Інтерактивне навчання створює комфортні
умови навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну
досконалість, що робить продуктивним освітній процес. Тому інтерактивні методики з успіхом
використовуються в сучасній школі, адже вони реалізують компетентністний підхід
в освіті, інтелектуально розвивають особистість.
Тема педагогічного досвіду вчителя зарубіжної
літератури Отрощенко Юлії Олександрівни «Міжпредметна інтеграція як засіб формування загальнокультурної
компетентності учнів на уроках зарубіжної літератури».
Метою досвіду є формування особистості здатної аналізувати
та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в
культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи
самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності.
Мета
реалізується шляхом вирішення наступних завдань:
·
розробити систему уроків для 7 класу за новими
державними стандартами з використанням міжпредметних зв’язків для формування
загальнокультурної компетентності учнів;
·
сформувати комплекс прийомів розвитку
мотивації учнів до вивчення предмета;
·
систематизувати дидактичний матеріал та
розробити мультимедійний супровід з теми: «ФФФ»;
·
підготувати низку завдань з використанням
міжпредметних зв’язків на матеріалі теми.
·
з`ясування впливу інтерактивного навчання на
формування компетентностей учнів;
·
вивчення методів організації діяльності
учнів з використанням міжпредметної інтеграції;
·
складання методичних рекомендацій щодо
застосування інтерактивних технологій навчання у процесі викладання зарубіжної
літератури;
·
розробка навчально-методичного забезпечення з
даної теми.
Застосування
міжпредметної інтеграції на уроках зарубіжної літератури
Педагогічний пошук завжди спирається на
досягнення психолого-педагогічної науки, яка потребує, щоб методи навчання
забезпечували оволодіння школярами змісту освіти. Серед великої кількості традиційних і
інноваційних педагогічних технологій заслуговують особливої увагу міжпредметні зв’язки на уроках.
Актуальність
теми «Міжпредметна інтеграція як
засіб формування загальнокультурної компетентності учнів на уроках зарубіжної
літератури» полягає в тому, що уроки зарубіжної літератури мають
створювати умови для реалізації принципів національного й полікультурного
виховання, мотивації творчої активності, формування досвіду творчої діяльності
та емоційно-ціннісного сприйняття світу.
Міжпредметна інтеграція здійснюється з метою компетентного підходу до засвоєння змісту предмета, формування вмінь переносити знання
із однієї дисципліни на іншу,
духовних та естетичних цінностей
учнів.
Сьогодні школа має допомогти дитині вижити в
нестабільному суспільстві, виробити захисні механізми, навчити самостійно
вирішувати життєві проблеми.
Одна з основних груп компетентностей є
загальнокультурна (комунікативна) – вміння спілкуватися усно, письмово, рідною
та іноземними мовами. Загальнокультурну компетенцію у своїй роботі Отрощенко
Ю.О. визначає як здатність учня застосовувати сукупність знань, умінь, навичок
про реалії життя народу, про мову, національну специфіку матеріальної та
духовної культури відповідно до життєвих ситуацій, певної соціальної ролі.
Для
визначення ролі і місця функціональних знань у системі формування ключових
компетенцій велике значення мають якості особистості, на які спрямований
навчально-виховний процес.
Загальнокультурні пов’язані з необхідністю взаємодіяти з іншими людьми,
з об’єктами навколишнього світу і його інформаційними потоками.
Формування загальнокультурної компетентності
учнів — найактуальніша тема для допомоги дитині мати уявлення про світ, який її
оточує. Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою й
вимогами життя. Школа має стати не підготовчим етапом до нього, а самим життям;
сприяти становленню особистості як творця й проектувальника власного життя
гармонізації і гуманізації взаємин між учнями й педагогами, школою й родиною, учнями
та Батьківщиною. Дитина повинна почувати себе шукачем і відкривачем знань.
Ефект інтеграції знань може реалізуватись навіть за відсутності вчителя
суміжного предмету на уроці: цей ефект досягається шляхом використання
інтегрованих текстів, відеороликів,
презентацій, рефератів та повідомлень міжпредметного змісту.
Міжпредметні зв'язки можуть включатися в
урок у вигляді фрагмента, окремого етапу уроку, на якому вирішується певна
пізнавальна задача, що вимагає залучення знань з інших предметів.
Найбільш продуктивним і доречним при викладанні зарубіжної літератури є
застосування міжпредметних зв’язків з дисциплінами гуманітарного циклу – українською
літературою, історією, іноземними мовами.
Ступінь використання відомостей з інших галузей знань може бути різною –
від епізодичних (довідок, повідомлень, ілюстративного матеріалу) до детального
аналізу певних явищ (образів, тем, ідей, історичної епохи).
Наприклад, розглядаючи в 7 класі тему «Історичне минуле
і літературі», Отрощенко Ю.О. проводить екскурс у історичну епоху Середньовіччя
та період Другої світової війни (додаток 1).
Дуже важливо бачити конкретний літературний твір в історичному контексті
. Це сприяє формуванню цілісної картини світу. Так при вивченні міфології у 6
класі учні мали можливість пригадати матеріал, вивчений на уроках історії. А
вивчаючи роман Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» уявно відтворювали шлях
«Пілігрима», спираючись на знання отримані на уроці географії.
Сьогодні, коли в державі взято курс на відродження і
подальший розвиток національної культури, доцільним є на уроках акцентувати
увагу на зв’язки зарубіжних письменників з Україною. Наприклад, у 10 класі при
ознайомленні учнів з біографією Оноре де Бальзака можна дати домашнє завдання: «Що
пов’язує Оноре де Бальзака з Україною».
В 11 класі учні можуть підготувати презентації, повідомлення про факти життя
А.Ахматової пов’язані з Україною.
Дуже часто збігаються за змістом теми із зарубіжної літератури та художньої
культури . Викладаючи цей предмет,
Отрощенко Ю.О. застосовує міжпредметні
зв'язки (театр, живопис, музика, кіномистецтво) для проведення уроків.
На уроці розвитку мовлення у 5 класі після вивчення теми «Природа і людина»
учні розглядали картини художників І.Шишкіна та І.Левітана і робили опис картин
за поданим планом. У 6 класі, вивчаючи
хайку Мацуо Басьо, діти мали можливість
віртуально відвідати Японію, дізнатись
про японські традиції. Самостійно шукали дані про географічне положення країни
та, навіть, інформацію про економічний розвиток. А вірш Роберта Бернса «Моє серце в верховині..» шестикласниками
вивчався набагато легше, коли вони прослухали пісню у виконанні українського
вокального дуету заслужених артисток України сестер Тельнюк на слова поета.
Учитель зарубіжної літератури, Отрощенко
Юлія Олександрівна, ставить за мету введення в навчальний процес міжпредметні
зв’язки, завдяки яким формуються предметні компетентності учнів, навчальний
процес відбувається за умови постійної,
активної взаємодії всіх учасників. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень,
і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що
вони роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, уміють і
здійснюють. Саме це сприяє
формуванню предметних компетентностей учнів, засвоєнню навичок і вмінь,
виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії.
На думку Юлії Олександрівни, міжпредметна
інтеграція – це специфічна форма організації навчальної діяльності, одна з
цілей якої – забезпечення комфортних умов для формування предметних
компетентностей учнів, де кожен відчуває
свої успіхи, здійснює інтелектуальну роботу. Мета такої діяльності – взаємодія
дітей заради вияву та реалізації їх індивідуальних можливостей.
Інтеграційні
процеси і ІКТ
Інтеграційні процеси тісно
переплітаються із впровадженням інноваційних технологій, метою яких є розвиток
творчої особистості школяра.
У сучасних умовах
вчитель прагне організувати навчально-виховний процес так, щоб створити умови
для розвитку творчої особистості. Сучасна школа повинна ставити собі за мету не
лише навчити читати, писати, мислити,
але й: - зробити людину успішною, компетентною;
- допомогти адаптуватися в суспільстві;
- навчити
самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці;
вміти працювати
з інформацією.
Доцільним є використання ІКТ на уроках. Записи
фрагментів художніх фільмів оживляють персонажів, дозволяють цікаво й насичено
проводити заняття, відеодокументи підтверджують або спростовують тези, що
виносяться на обговорення, змушують мислити творчо, а не за шаблоном. Наприклад,
для семикласників мультимедійні засоби «оживили» повість Конан Дойля «Пістрява
стрічка» та дали можливість візуально оцінити атмосферу Англії ХІХ століття. В
11 класі учні можуть порівнювати героїв роману М.Булгакова «Майстер і
Маргарита» та персонажів однойменного
фільму, відчути історичну епоху передану
і автором, і режисером.
У сьомому класі Отрощенко Ю.О.
використовує можливості програми навчання в середовищі «1 учень – 1 комп’ютер», яка створює особистісно
орієнтовані умови і сприяє набуттю компетентностей.
Працюючи, діти вчаться добирати та аналізувати інформацію, синтезувати нові
знання, спілкуватися, мати доступ
до сучасних технологій, вдосконалювати інформаційні та життєві компетентності
тощо. Ця програма значно розширює методичні можливості навчання, дозволяє
створювати власні конспекти уроків, спираючись на можливості інтерактивної
дошки, самостійно готуючи відповідні програми, чи використовуючи готові
електронні ресурси.
У цьому
навчальному році семикласники не забезпечені підручниками, а
текстів програмових творів не має у
шкільній та районній бібліотеках. Саме
тому завдяки мережі Інтернет, до якої підключений клас, учні мали
можливість прочитати ті тексти, що вивчались на уроках. Завдяки інтеграції зарубіжної
літератури та інформатики учні виконують творчі роботи; створюють презентації,
брошури.
На інтегрованих уроках вчителька
використовує і інтерактивні методи.
Наприклад, для підбиття підсумків на останньому етапі уроку, Юлія
Олександрівна використовує інтерактивну
вправу «Мікрофон», з метою надання
можливості кожному сказати щось значиме, по черзі, відповідаючи на запитання,
або висловлюючи власну думку чи позицію. (Додаток)
Отрощенко Ю.О. у своїй
роботі широко застосовує групову навчальну
діяльність — форму організації навчання у малих групах учнів,
об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації вчитель керує роботою
кожного учня опосередковано, через завдання, якими спрямовує діяльність групи. Таке навчання, на
думку Юлії Олександрівни, відкриває для учнів можливості
співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення
кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів
засвоєння знань і формувань вмінь. Учні класу виконують роботу в парах, малих
групах, «Два — чотири — всі разом», «Акваріум». Особливо це ефективно при
виконанні домашніх завдань. (додаток)
Інтегрованим урокам притаманні значні
педагогічні можливості. Учні отримують багатогранні знання про об’єкт вивчення,
стимулюється аналітико-синтетична діяльність, формуються уміння аналізувати і
порівнювати складні процеси і явища навколишнього світу. А це забезпечує
формування цілісного сприйняття дійсності як необхідної передумови формування
наукового світогляду.
Таким чином, використання міжпредметних зв'язків на
уроках зарубіжної літератури дозволяє:
-
підвищити мотивацію учнів до вивчення
предмету;
-
краще засвоїти матеріал, підвищити
якість знань;
-
активізувати пізнавальну діяльність
учнів на уроках;
-
полегшити розуміння учнями явищ і
процесів, що вивчаються;
-
аналізувати, зіставляти факти з різних
областей знань;
-
здійснювати цілісне наукове сприйняття навколишнього
світу;
-
якнайповніше реалізувати освітні
можливості кожного учня.
ВИСНОВКИ
Працюючи
над науково-методичною
проблемою «Формування
предметних компетентностей молодших школярів засобами інтерактивних технологій», педагог постійно здійснювала моніторинг
рівня сформованості в учнів предметних компетентностей. Для цього
використовувала такі методи, як: педагогічне спостереження; соціологічне
опитування (бесіда, інтерв’ю, анкетування); тестування; індивідуальне і групове самооцінювання; вивчення продуктів
творчої діяльності учнів тощо. В результаті цих дій було з’ясовано, наприклад,
що, в учнів зріс
рівень навчальних досягнень (додаток –
таблиця), покращились уміння орієнтуватися у часі та берегти
його, планувати свої дії, доводити роботу до кінця, організовувати свій час.
Проведене анкетування дало змогу встановити,
що кількість учнів, здатних на конструктивне розв’язання конфліктів та досягнення
консенсусу, збільшилось. Використовуючи
інтерактивні методи для формування в учнів предметних компетентностей Отрощенко
Юлія Олександрівна досягла
таких результатів:
·
учні
на уроках швидше сприймають новий матеріал, кожне завдання виконують із
задоволенням;
·
формуються предметні компетентності
школярів, що можуть цілісно реалізуватись на практиці:
·
учні стали доброзичливішими, уважнішими один до одного,
допомагають одне одному у навчанні, проявляють почуття радості за успіхи інших.
Працюючи над пошуком найбільш
результативних методів роботи, Юлія Олександрівна дійшла висновку, що процес формування вмінь і
навичок стає набагато результативнішим, якщо організувати навчання у
співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності і взаєморозумінні
вчителя і учнів. Саме таке навчання, з використанням міжпредметних зв’язків,
сприяє формуванню предметних компетентностей учнів, підвищує інтелект дитини,
зміцнює її віру у власні здібності, стимулює активність і творчість.
Юлія Олександрівна прагне формувати в кожній
дитині індивідуальну особистість, розвивати її здібності, обдаровання та загальнокультурну компетентність, тобто виховувати людину з позитивним
мисленням оптиміста, добре підготовленого до життєвих випробувань, який з
упевненістю буде дивиться вперед.
Використані джерела:
- Державний стандарт базової і повної
середньої освіти. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23
листопада 2011 р. №1392.
- Світова література. 5 – 9 класи.
Програма/О.М.Ніколенко, К.В.Таранік -Ткачук, С.П.Фоміна, О.В.Ревнивцева, Н.В.Онищенко//http://www.mon.gov.ua
- Агадуллін Р.Р.
Функціональна модель формування полікультурної компетенції сучасного вчителя //
Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб.науковий
праць. – Київ-Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004. – Кн.2.
- Гречушкіна Г.
Статус міжпредметних зв'язків у системі сучасної освіти. / Г. Гречушкіна //
Зарубіжна література (Шкільний світ). - 2009. - N 21/24. - С. 16-17.
- Гурьянова А.В. Компетентнісний
підхід в освіті // [Електронний ресурс]: http://festival.1september.ru
- Енциклопедія
педагогічних технологій та інновацій. / [ авт. - уклад. Наволокова Н. П.]. – Х. : Вид. група «Основа», 2009. – 176 с.
-Козакова Н.Б. Реалізація
компетентнісного підходу в навчанні // [Електронний ресурс]: http://osvita.ua
Мартиновська
О., Бабійчук Г. Моделювання навчальних занять на інтегрованій снові. –
Івано-Франківськ, 2002.- С. 56-58.
- Мухін В.О. Вивчення зарубіжної
літератури. 10 клас. – Харків: Веста: Видавництво "Ранок", 2004. –
144 с.
- Пометун О. І. Теорія і практика
послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн /О.
І. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та
українські перспективи : [б-ка з освітньої політики]; під заг. ред. О. В.
Овчарук. - К.: К.І.С., 2004. - С. 16-25.
- Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання. / О. І. Пометун, Л. Пироженко. //
К.: А.С.К., 2004. − 192 с.
- Секіріна В. Формування критичного
мислення на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література. – 2006. – №
43. – С.7-12.
- Штейнбук Ф.М. Вивчення зарубіжної
літератури. 11 клас. – Харків: Веста: Видівництво "Ранок", 2003. –
256 с.
http
: www. knyga. in. ua.
http
: www. litmir.net/br/
http
: www. maysterni. com.
http
: www. rulit. net
Комментариев нет:
Отправить комментарий