Моїм учням! Для виконання домашньої роботи.
ПРАЦЮЙТЕ!
К. Галчинський «Пісня про солдатів
Вестерплатте»
Перекладач: О.Карпенко
Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії
другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).- К.: "Навчальна
книга", 2002.
Вперше цей твір було опубліковано на
http://www.ukrlib.com
Коли вже дні спинили плин
І випало вмирати,
До неба лавами пішли
Солдати з Вестерплатте.
(А літо було гарне того року)
І так співали: "То пусте
Що нам боліли рани -
Зате ж весела путь веде
На осяйні поляни.
(А на землі того року було стільки вересу)
Стояли в Гданську ми, як мур,
Не брали нас гармати.
Тепер Ми в хмарах після бур,
Солдати з Вестерплатте".
І ті, чий слух сяга зірок,
Зір плине в даль бездонну -
Почули в небі рівний крок
Морського батальйону.
І спів лунав такий: "Аби
Не згаять час чудесний,
Ми грітись будем в теплі дні
На вересі небеснім.
Коли ж подмуть вітри зими
І стане сніг кружляти
Понад Варшавою - то ми,
Солдати з Вестерплатте".
А. Маргул – Шпербер
«Про назву концтабору Бухенвальд»
Як близько
звідси Веймар гомонів!
А тут –
навіки мовкли голоси…
Мене проймає
невимовний гнів,
Бо й край мій
зветься: Букові ліси.
Давно було
це: килим з ніжних трав,
Ліс буковий,
так пам’ятний мені…
Хлопчиськом
на поляні я лежав,
Пливли біляві
хмари в вишині.
О лютий час,
що сон дитячий стер
І кожен
спомин взяв у колію!..
Коли я чую
слово це тепер –
Не можу
юність згадувать свою.
Бо в спомини
мої вповза кошмар,
Який виймає
серце із грудей:
А чи оте біляве
пасмо хмар
Було не димом
спалених людей?
Булат Окуджава «ДО СВИДАНИЯ, МАЛЬЧИКИ».
Ах, война, что ж ты сделала, подлая:
стали тихими наши дворы,
наши
мальчики головы подняли -
повзрослели
они до поры,
на пороге едва помаячили
и ушли, за солдатом - солдат...
До свидания, мальчики!
Мальчики,постарайтесь вернуться назад.
Нет, не
прячьтесь вы, будьте высокими,
не жалейте
ни пуль, ни гранат
и себя не
щадите, и все-таки
постарайтесь
вернуться назад.
Ах, война,
что ж ты, подлая, сделала:
вместо
свадеб - разлуки и дым,
наши девочки
платьица белые
раздарили
сестренкам своим.
Сапоги - ну
куда от них денешься?
Да зеленые
крылья погон...
Вы наплюйте
на сплетников, девочки.
Мы сведем с
ними счеты потом.
Пусть
болтают, что верить вам не во что,
что идете
войной наугад...
До свидания,
девочки!
Девочки,
постарайтесь вернуться назад.
